Жінки на будівництві
Відеопоезія у виконанні Жанни Шевченко -Титаренко
Без права сказати: «важко»,
Без права сказати: «ні»
Та більше уже не страшно,
Лишатись у цій борні
Тягнути, тягнути мовчки
І лише вперед іти
Тягнути цементну товщу
До краю німої стіни
Впиратись очима в стелю
Ногами – в холодний бетон
Крізь сірого пилу пустелю
Поринуть в омріяний сон
Туди — де панує тиша
Де чиста довкола блакить
Де легкою робиться ноша
І де вже ніщо не болить …
Без права сказати: «важко»,
Без права сказати: «ні»
Я згадую як твої очі
Бувають веселі й сумні
І знову хочеться жити
Й пізнати в твоїх словах,
Що нам не забракне тиші
І місця для щастя в думках.