Золото та надра України!
До 1991 року перспективи золотоносності українських територій не представляли державного інтересу і майже не оцінювалися.
Ситуація різко змінилася після здобуття Незалежності. За підрахунками науковців, золоторудний потенціал України — близько 3 тис.т.
Наразі державним балансом запасів корисних копалин України враховані запаси золота на шести родовищах: Мужіївське, Сауляк (Закарпатська обл.), Бобриківське (Луганська обл.), Сергіївське, Балка Золота (Дніпропетровська обл.) та Клинцівське (Кіровоградська обл.)
За офіційними джерелами видання “Металічні корисні копалини України” (Том 1), Карпати є найбільш вивченим регіоном. Тут розвідано майже 55 тонн запасів золота (Мужіївське, Сауляк).
Берегівське золотополіметалічне родовище має руди аналогічного складу. Тут вже на першому етапі видобутку можна довести запаси до 80-100 тонн золота, 1000 тонн срібла та близько 2,5 млн тонн свинцю та цинку.
Золото Донбасу вивчається давно, але через відсутність ґрунтовних досліджень немає однозначної оцінки.
Загальні прогнозні ресурси Донбасу визначаються у 400 тонн золота. Тут також відкрито невелике за запасами Бобриківське родовище золото-сульфідних руд.
Головною золотоносною територією країни є Український щит, загальні прогнозні ресурси якого визначаються у 2 400 тонн золота. Тут найбільше вивчено шість родовищ: Майське, Клинцівське, Юр’ївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка. Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 тонн золота.
Задля того, щоб завершити геологічне вивчення цих родовищ, треба залучити інвестиції світових гірничих компаній. Подібне фінансування можливо в рамках інвестицій в ризиковані проєкти, що передбачає додаткове вивчення об’єктів.
Спеціальні дозволи на видобування золота надані п’яти підприємствам:
- ПРАТ “Карпатська рудна компанія” (Мужіївське родовище);
- ТОВ “Сауляк” (родовище Сауляк);
- ТОВ “Камнеобробна компанія України” (Сергіївське родовище);
- ТОВ “Донецький Кряж” (Бобриківське родовище).
- ТОВ “Ліра Майн Мінералз” (Клинцівське родовище, Центральна та Губівська ділянки).
Згідно зі звітом ДНВП “Геоінформ України” (2017 рік), видобуток на жодному з цих родовищ не проводиться.
За міжнародними стандартами оцінки і класифікації ресурсів і запасів корисних копалин (наприклад Jorc) рівень вивчення жодного з перелічених родовищ не відповідає світовим стандартам.
Більшість перелічених родовищ можуть бути класифіковані, за міжнародними стандартами, як потенціал для розвідки. У зв’язку з цим залучення іноземних інвестицій для їх промислового освоєння, на даному етапі, вбачається проблематичним.