Cвято Івана Купала найбільші його шанувальники називають поезією літа, гімном буянню природи та величальною піснею працьовитості людини.
У пору літнього повороту сонця, в ніч із 6-го на 7-е липня, наші предки запалювали “живий вогонь” до неба на честь Бога Ярила і перестрибували через нього, щоб очиститися від усього лихого.
За язичницьким повір‘ям день Івана Купала — це ніч шлюбу бога літнього сонця Купала з богинею води Мареною. Від того, як шанували це свято залежав майбутній врожай, тому під час свята слід було «пошлюбувати» Купала з Мареною. Для цього дівчата на селі збирались і наряджали Марену. Робили її з гілки, яку прикрашали вінками, стрічками, свічками, квітами тощо.
Вбрану Марену (її ще називали Кострубою) вкопували у лузі, на місці, де мало розводитися багаття. Хлопці ж з вечора крали десь солом‘яника, саме крали, бо просити не годилося, солом‘яника називали «козубом», його тягли через усе село, збираючи перейми. З цієї соломи робили опудало Купала.
Наприкінці свята опудало разом з Мареною спалювали у вогнищі, даючи їм «спаруватись» у священному вогні. Інде Марену та Купала топили у річці. Напередодні Івана Купала дівчата збирали квіти, плели з них вінки і пускали їх на воду, прив‘язавши до них свічку.
Вважалося, що якщо вінок не потоне допоки свічка згасне, дівчина скоро вийде заміж. Ще один важливий момент – дівчата дивилися, в який бік поплив вінок, значить, з того боку і слід чекати нареченого.
На свято Івана Купала знаючі люди також звертали увагу на прикмети.
Наприклад, вважалося, що якщо вранці на Купала на траві з’являлася рясна роса, значить, буде хороший урожай огірків. А якщо Івана ніч зоряна — буде багато грибів.
Одним з найбільш пам’ятних обрядів свята Івана Купала був пошук квітучої папороті. Вважалося, що тільки сміливі, чисті серцем і добрі люди можуть відшукати квітку папороті в ніч на Івана Купала. А той, хто відшукає, зможе розуміти мову тварин і навчиться бачити заховані скарби. Люди купалися у воді, вірячі у її чудодійну силу.
Купальські обряди оспівують молодість, високі почуття, та жіночу вроду. Давні традиції та своєрідні ритуали свята люди не забувають і сьогодні.