Між берегами… вик. Павло Доскоч
В далечінь, мов мої роки,
Проплива Дністер широкий,
Пропливає,
Не вертає часу ні на мить,
Не біжи, тобі гукаю,
Най ще трохи заспіваю,
Про красу твою без краю,
Що у даль біжить.
Береги – вербові гілля
І між них через Поділля,
Все біжить, біжить до моря
Та стрімка вода,
Ну почекай, най я прилину,
Дай зайду у воду зимну,
Пісню зачерпну
З води цілющого Дністра.
Приспів:(2)
Вдаль між берегами
Крізь літа все біжить,
Біжить Дністра вода.
Не спинить ріки, як мої роки,
Що через Поділля
Лине піснею завжди.
Запитаю у чар-зілля,
Де є краще за Поділля?
За мережива казкові берегом ріки,
Наче зоряні світанки,
Вишиття у подолянки зачарують бісер
У сорочку на віки,
Я, одіну вишиванку
І знайду свою дністрянку,
Що у мою пісню заблукає.
А над берегом далеко в небі
Ген кружля лелека,
Наче крильми край мій обіймає.
Приспів:(2)
Вдаль між берегами
Крізь літа все біжить,
Біжить Дністра вода.
Не спинить ріки, як мої роки,
Що через Поділля
Лине піснею завжди.
вик. пісню Павло Доскоч