Андрій Куликов та Віталій Довгич про те як Україна не підписала Договір про оновлення СРСР
У березні 1991 року відбувся референдум, на якому проголосували за збереження і оновлення СРСР більшість населення, — за винятком шести республік (Литва, Естонія, Латвія, Грузія, Молдова, Вірменія). Ці країни раніше оголосили про незалежність, або про перехід до незалежності, згідно з результатами раніше проведених в цих республіках референдумів про незалежність.
На основі концепції референдуму уповноваженою центральною і республіканською владою робочою групою в рамках т.з. Ново-Огарьовського процесу навесні-влітку 1991 був розроблений проєкт по укладенню нового союзу — Союзу Суверенних Держав (ССД) як м’якої федерації.
Членами ССД повинні були стати дев’ять із п’ятнадцяти союзних республік колишнього СРСР (Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна). Також ряд автономних республік (Татарстан, Башкортостан, Якутія, Чечено-Інгушетія, Крим, Абхазія, Придністров’я, Гагаузія).
Проєкт договору про створення ССД був двічі парафований — 23 квітня і 17 червня 1991 року. Остаточна редакція «Договору про Союз суверенних держав» була опублікована в газеті «Правда» 27 червня. У тій же газеті 3 серпня 1991 року було опубліковано звернення Горбачова по телебаченню. Там наголошувалося, що «союзний договір відкритий до підписання» з 20 серпня 1991 року.
У новому Договорі про СНД, що було фактично тим же СРСР, вказувалося:
 | Держави, котрі створюють Союз, володіють всією повнотою політичної влади, самостійно визначають свій національно-державний устрій, систему органів влади і управління, вони можуть делегувати частину своїх повноважень іншим державам — учасникам Договору… |  |
Більш того, в 4-му розділі 23-ї статті нового Договору мовилося:
| Цей договір… вступає в силу з моменту підписання… повноважними делегаціями. Для держав, що його підписали, з тієї ж дати вважається таким, що втратив силу Договір про утворення Союзу РСР 1922 року. | |
Передбачалося що першими договір підпишуть делегації Російської Федерації, Казахстану і Узбекистану. Урочисту церемонію підписання планували провести у Москві.
Однак Україна не підписала цей документ з невідомих причин, а далі у результаті спроби державного перевороту (ДКНС, 19 серпня 1991) подальше утворення ССД було зірване.
Згодом суперечності між центральною і республіканською владою та національними елітами поглибилися, і майже всі союзні республіки одна за одною оголосили про незалежність.