Хіба вам, люди, мова не болить,
Хіба однаково, чи буде Україна,
Чи дім ваш завтра в полум’ї згорить,
Чи ваша рідна виросте дитина…
Навчилися мовчати, оніміли,
Прийняли образ вічного раба,
Один до одного неначе озвіріли,
Панує заздрість, співчуття нема.
Не побудуємо ми вільну Україну,
Допоки волі не буде в серцях,
Допоки мати не навчить дитину,
А батько не покаже вірний шлях.
Тернистий шлях, дорогу до свободи,
Через любов і сльози, і печаль…
Лише у єдності формуються народи,
Лише вогнем, гартують сильну сталь.
Український патріотичний вірш про важкі часи за панують сьогодні в Україні, але нація одужає та переможе!!!
Слава Україні!