Днями написалося…
О, де ж мені сховати
Свою жагу до перемоги, до межі?..
Я хочу відшукати,
Те щастя що горить в імлі
В незнаному далекому вогні
Зірок, що світять до землі
Світанків сонця і красі
Що лине із небес до нас…
О, як би не прогавити той час?..
І вставити до щілини ключі
Таємних замків власної душі
Впустити світло, мрії і слова
Допоки віра у любов жива
Спалахує й шукає у ночі
Чи щастя птахом не сколихує кущі,
Чи сірим зайцем не порадує очей,
Чи намалює тисячі лілей?..
В моїй уяві, у міцному сні
Те щастя в двері стукає мені
Розплющу очі, озирнусь довкруг
Якими барвами розквіт весняний луг…
Згадаю сонце, що малює вдалині
Шляхи до щастя…
Може і мені…
Устану, і вперед піду
І вірю, вірю, що таки знайду
Відеопоезія у виконанні автора, Жанни Шевченко-Титаренко