Змієві вали на Київщині та аналогічні їм на півдні України, які дехто називає Трояновими валами, вимагають сучасного академічного дослідження. Бо в теперішній українській науці найвагомішим дослідженням в цьому плані є праці краєзнавця Аркадія Сильвестровича Бугая — кандидата фізико-математичних наук. Російська владна еліта і її доморощені холуї, люто ненавидячи все українське, категорично забороняли нам ґрунтовно вивчати згадане питання, яке, по суті, вело до багатьох нових, незалежних відкриттів, насамперед — віку існування Києва та Київської держави. Як відомо, московити «дозволили» визнавати вік української (руської) державності з другої половини IX століття. «Все! Досить хахлуям і цього!» — вирішили в Москві.
«Справді, результати досліджень… (Аркадія Сильвестровича Бугая вражали Київ і Москву. Вони. — В.Б.) свідчили про принаймні двохтисячолітню історію ранньослов’янської державності і дещо суперечили офіційній ідеологемі на історію Києва і Київщини. Вже тоді влада розмірковувала над офіційним фіксуванням віку Києва. Святкування ювілею міста за радянських часів (1982 р.) давало значні дивіденди керівництву та чиновництву. З одного боку, Київ, безумовно, — древнє місто, але його вік не повинен дратувати… (московських хазяїв). Тому… й було прийнято… (у Москві) рішення про те, що Києву 1500 років. Оскільки результати досліджень Аркадія Сильвестровича ішли всупереч офіційно визнаному датуванню, то… (їх замовчували). Позиція Аркадія Сильвестровича полягала в тому, що Києву щонайменше дві тисячі років (один раз він навіть написав 2 700 років)».
Залишки Змієвих валів
Траянові вали
Отак хахлуй Щербицький зі своїм ЦК та його московські «заединщики» вирішували українські питання. Хоча абсолютно достовірні дослідження науковця А.С. Бугая уже на той час свідчили, що найстаріші Змієві вали походили зі 150 року до нашої ери.
Чому ж Москва погодилася повернути Києву 1982 року цілих 500 літ. перенісши його заснування з 982 -го (прихід Олега до Києва) на цілком затаємничений 482-й?
Перед тим, як давати відповідь на поставлене запитання, слід завжди мати на увазі: московські владоможці ніколи й нічого не робили позитивного щодо українців. У них завжди спрацьовував золотоординський імунітет самозахисту. Московити напівсвідомо розуміли, що то був народ, не покорений в часи Батия, а отже, з незалежною ментальністю, яку вони не могли сприймати, будучи носіями фундаментального рабства.
Це аксіома, яку варто пам’ятати.
Тому московські провладні партійні бонзи 1982 року, даючи дозвіл Києву на 1500-ліття, насамперед подумали — чи не нашкодить це рішення Кремлю?
І тільки отримавши позитивні висновки зі всіх боків (наукові інститути, партійні установи, громадські організації тощо), дали Києву у 1982 році дозвіл на проголошення його 1500-ліття. Це рішення ніякої загрози для Московії не несло. Воно просто «відсувало зачаття Києва у більш «темні» роки. Звернімо увагу: Москва не дала Києву дозвіл святкувати у 1982 році двохтисячоліття. І цьому є пояснення. В такому разі заснування Києва припадає на скіфо-сарматську добу, а відтак, Київ та українців можна було б пов’язувати не тільки з гунами, а й самими скіфами, тим більше, що Москва на подібне навіть зазіхати не мала можливості. Вони такий варіант розвитку своєї історії не передбачили.
Перемістивши, таким чином, заснування Києва на другу половину V століття, московські владоможці ще більше плутали справу. Позаяк історичні свідчення та дослідження про VI–VIІІ століття були майже повністю чи то знищені, чи то приховані зацікавленими німецькими дослідниками та їхніми московськими колегами ще у ХVІІІ–ХІХ століттях. Але для істориків та простих людей в цьому московському рішенні був і позитив: Кремль чітко засвідчив, що він приховує історичну правду про власне становлення та розвиток своїх колоній, дозує її за своєю примхою. Це було публічно продемонстровано усьому світові. Особисто автор звернув на те увагу.
За матеріалами статей Довгич Віталія Андрійовича