Дешевий газ, як альтернатива пропану.
Під “зеленим газом” він має на увазі “зелений водень” – так зазвичай називають той H2, який утворюється поряд з киснем при електролізі звичайної води. Процес цей технічно досить простий, але дуже енергомісткий. Однак, якщо використовувати для нього надлишки електроенергії, що виробляється з поновлюваних джерел – вітер і сонце, то виходить нешкідливе для клімату паливо, вироблене без викидів в атмосферу CO2.
Власне, поширення в Європі цієї технології, яка отримала назву Power to Gas (P2G), почалося кілька років тому, і вона лежить в основі європейського інтересу до водню, що постійно зростає. Так, наприкінці червня британсько-нідерландський концерн Shell почав у Німеччині будівництво найбільшої в світі установки з виробництва водню методом електролізу. Будівництво заплановано на території свого нафтопереробного заводу у Весселінґу під Кельном. Цей проект реалізовується за фінансової підтримки Євросоюзу, який надав 10 з 16 мільйонів євро. Але поки водень отримують тут за допомогою природного газу.
Тим часом в третьому за розмірами британському місті Лідсі енергетична компанія Northern Gas Networks готує пілотний проект під багатозначною назвою H21. Він схожий на ініціативу в німецькому Ґентіні, але значно перевершує її за масштабами. Кінцева мета – повністю перевести опалення у всьому місті з природного газу, метану, на водень. Морські вітропарки для його виробництва методом електролізу вже є.
А відповідні бойлери для нагріву води вже три роки розробляє в англійському місті Вустер філія німецької фірми Bosch Termotechnik. Уряд Великобританії ще донедавна збирався знижувати значні викиди CO2 шляхом переведення опалювальних систем по всій країні з газу на електрику. Однак в цьому році міністерство економіки дуже зацікавилося водневою ідеєю.
Перед Northern Gas Networks та іншими британськими газовими компаніями це відкриває перспективу перепрофілюватися. Тим самим вони збережуть наявну газорозподільну систему, яка в разі електрифікації опалення виявилася б непотрібною.