Українська хустка!
День української ХУСТКИ- це свято в Україні відзначають 7 грудня.
Саме хустка на голові жінки була маркером соціального стану та свідчила про рівень достатку родини. На сьогоднішній день використання хусток має лише обрядову складову.
Переважно хустки виготовлялися льняного або вовняного домотканного полотна.
Носили хустки загалом заміжні жінки, а дівчата переважно стрічку чи віночок. Хустка служила не тільки засобом охайності під час роботи по господарству чи захистом від спеки та холоду. Її одягали як оберіг, який захищав від навівань.
Народних обрядів, де використовується хустка, дуже багато. Добра традиція покриття голови нареченної хустиною збереглася до наших часів. Та й у давнину з юних років кожна дівчина вишивала собі хустки для сватання: роздати сватам, нареченому, свекрусі.
Загалом дівчина до весілля повинна була вишити не менше 40 хустинок, які потім діставалися нареченному, посаженим сватам, свекрусі . Хустину що отримував наречений зберігалася на протязі всього життя. Якщо чоловік десь гинув захищаючи країну, на чужині, з цією хустиною його проводжали в останню путь або нею перев’язували похоронний хрест.
Хустки темного кольору носили жінки, у випадку смерті рідних близьких людей.
Добра традиція була на родини первістка, якщо народжувалася дівчина на воротах вивішували хустинку, а хлопець то вивішували вишитий рушник.
Найчастіше жіноцтво красувалося хустками, йдучи до церкви. Для кожного свята, що відбувалось на території України унікальність кольорів та форми повязування були відмінні. Так, на Великдень до церкви йшли в червоних хустках, кольору сонця та писанок. Блакитним заслоняли голову на свята, присвячені Діві Марії. Такий колір мав значення божої сили та чистоти.
Хустки з переважно зеленими тонами, звісно, одягали на Трійцю або Зелені Святки. Хустка білого кольору підкреслювала дівочу чистоту, які за традицією й сьогодні вдягають під час весілля.