Автор “Адресної мови”- першої мови програмування високого рівня. Катерина Логвинівна Ющенко

Катерина Ющенко – перша жінка-програміст – довгий перелік наукових робіт, незрозумілих нам, гуманітаріям, комп’ютерних, фізичних і математичних термінів з мови програмування, які викликають ще більшу повагу. І це не рахуючи, що Катерина Логвинівна – член-кореспондент НАН України, заслужена діячка науки, лауреатка премій Ради Міністрів СРСР, двічі – Державної премії України, премії імені В.М.Глушкова.

Радянський піонер програмування

Так підписаний портрет Катерини Логвинівни Ющенко, який висить у галереї програмістів у знаменитому Музеї комп’ютерної історії в Кремнієвій долині. Саме наша українка своїми програмними розробками випередила англійку Діну Джонстон – авторку першого програмного забезпечення для Бі-Бі-Сі, королівських ВПС та Британської залізниці; американку Карен Спарк Джоунз, першу програмістку-лінгвістку з Кембриджу, Ґрейс Гоппер – авторку Коболу і голову жіночого відділу шифрувальниць Блетчлі-парку ВМФ США. Про це, на жаль, у Вікіпедії не пишуть, як і про багато інших цікавих деталей з життя першої жінки-програмістки, про які ми дізналися з різних джерел – з її мемуарів, інтерв’ю з її донькою, сином та зі спогадів колег.

Донька «українських нацiоналiстів»

Катерини – донька чигиринського вчителя історії Логвина Федоровича, передостання з п’ятьох дітей в сім’ї. Батько, попри російське походження, захоплювався козацькою вольницею, історією міста, водив школярів на екскурсії iсторичними мiсцями і прививав дітям любов до України. За це й поплатився.

У 1937 роцi Катерину визнали донькою ворогів народу. Спершу заарештували батька як «українського нацiоналiста» на 20 років, за ним – маму, яка намагалася довести його невиннiсть i принесла чекiстам документи про його участь у революцiйному русi. Назад мати не повернулася. Її, як i батька, засудили на чотири роки тюремного ув’язнення. Принесенi матiр’ю документи спалили на її ж очах.

Вороги народу

Катерину виключили з Київського унiверситету, де вона на момент арешту батьків вчилася на першому курсi фiзико-математичному факультету. «Менi було 17 рокiв, i я свято вiрила словам Сталiна – «син за батька не вiдповiдає», – згадувала в мемуарах Катерина Логвинiвна. Вона записалася на прийом до тодішнього ректора Затонського, вичекала багатоденну чергу, а коли прийшла, виявилося, що й ректора напередодні визнали «ворогом народу». Катерина змушена була забрати з універу документи і повернутися в Чигирин, потім в Овруч до брата, а потім в Черкаси – де утримували батьків.

Батька все ж розстріляли в 1943-му, а реабілітували разом з мамою аж у 1954 роцi

Шлях в науку

Катерина Ющенко пройшла «коло пекла», аби продовжити вчитися. В 1938 році вона ризикнула і подала документи в Московський унiверситет, куди її прийняли, але з певними обмеженнями як «доньку ворогів народу», а це дівчину не влаштовувало. Вона спробувала щастя у Воронежi – подала документи про вступ, а приїхавши вже вступати, побачила оголошення з Самарканду: Узбецький державний унiверситет оголошував набiр студентiв, забезпечуючи їх гуртожитком, стипендiєю та ще й оплачуючи проїзд. І Катерина поїхала туди.

Вірші математика Катерини Ющенко

Після стількох випробувань і аби заглушити тугу за сім’єю дівчина вся вiддалася навчанню. «Я не пропускала жодної лекцiї, читала i перечитувала пiдручники, розв’язувала всi задачi, якi були в пiдручниках i задачниках. I так було всi три роки… Але я завжди пам’ятала своїх батькiв i таку далеку вiд Самарканда Україну. Iнодi менi було особливо важко i я намагалася виразити свої почуття вiршами», – розповідала Катерина в інтерв’ю вже у статусі науковця. Один з таких віршів вона назвала «Журба по Україні». Деякi з її поезій університетський дiвочий ансамбль поклав на музику і виконував на місцевих концертах.

Під прицілом війни

Під час другої світової війни в евакуації в Ташкенті Катерина Ющенко пішла на завод, який виробляв приціли для танкових гармат, а згодом – на шахту запальником-підривником, абсолютно чоловічу професію. Як згадувала Катерина Логвинiвна, «руки були в пухирях i мозолях, зате щодня одержувала кiлограм хлiба».

Викладала математику, фiзику, креслення у звичайній школі в маленькому місті Стрий на Львівщині, куди повернулася після війни до старшого брата.

Катерина Ющенко майже три роки працювала навiть вчителем української лiтератури

Супутник життя і супутник для космосу

Сама попросилася у фiлiю Iнституту математики АН України у Львові, ледь довідавшись про її відкриття. Катерина Ющенко буквально «виловила» новопризначеного керівника філії Бориса Гнеденка, майбутнього академiка АН України, і вмовила взяти її на роботу. Побачивши в дипломi однi п’ятiрки, вiн взяв молоду дівчину у вiддiл теорiї ймовiрностей.

Талант Катерини визнавали навіть її наукові опоненти, вона захистила кандидатську і увесь свій час віддавала дослідженням. Поміж ними вона вийшла заміж за свого колегу, теж науковця Олексiя Ющенка, і навіть на останніх місяцях вагітності поїхала зі Львова до Києва з пристойної квартири в маленьку кімнатку, аби очолити щойно створену обчислювальну лабораторію, яка займалася надскладними розрахунками для запуску першого супутника.

Адресна мова, яку створила українка Катерина Ющенко

Лабораторія, де Катерина Ющенко започаткувала основи програмування, була розташована пiд Києвом в… колишньому монастирі Феофанiї. Саме тут була створена перша на континентi Європи МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина (розміром з два поверхи), яка вперше автоматично виконувала програми і мала першу комп’ютерну пам’ять.

Саме Катерині Ющенко належить ідея Адресної мови програмування, і її написанням вона займалася поза основної роботи – вечорами і без додаткових оплат, тому що такі розробки не були передбачені офіційною програмою. Адресна мова стала першою в світі алгоритмічною мовою високого рівня.

З 1955 року Адресна мова нарешті увійшла до планів науково-дослідних робіт Інституту математики

Перша докторка

Адресна мова Катерини Ющенко стала прототипом інших алгоритмічних мов, які фактично започаткували нинішні комп’ютерні технології. І в Україні вона з’явилася тоді, коли Мері Максвелл Ґейтс лише йшла народжувати Білла Ґейтса, а інша винахідниця Ґрейс Гоппер була молодшим офіцером і тільки через 5 років створила для потреб американського уряду та бізнесу мову програмування Кобол (Спільну бізнесову мову).

Катерина стала першою в СРСР жінкою – докторкою фізико-математичних наук у галузі програмування, розробляла також алгоритми й програми вирішення завдань у галузі термоядерних процесів, космічних польотів і ракетної техніки, складала програми розрахунку балістики для ракетно-космічних комплексів. Також у 1961-1963 роках написала у співавторстві першу в світі монографію «Елементи програмування» і перший у світі підручник «Адресне програмування», який одразу ж переклали в усій Європі.

Гідне продовження

Вся родина Катерини Ющенко – математики. Чоловік був ученим-математиком, старший брат Михайло викладав у сільській школі фізику й математику, середній брат Олексій був фізиком, доктором наук, завідувачем кафедри, молодший брат Володимир Рвачов у 40 років очолив Інститут радіоелектроніки в Харкові, став професором математичної і теоретичної фізики Харківської політехніки, академіком НАН України. Сестра Людмила була вчителькою математики у Стрию. Усі племінники Катерини Логвинівни теж пов’язані з математикою і є докторами точних наук. Донька Катерини Ющенко і син працюють в Інституті кібернетики, син Юрій – кандидат фізико-математичних наук, старший викладач кафедри інформатики Києво-Могилянської академії. Онука першої жінки-програміста – теж Катерина Ющенко відома нині серед математиків світу, ще троє внуків закінчили фізичний факультет університету або мехмат.